Паисий Святогорец, рекомендации, особенно вот это: "Треба попередньо все обдумати і молитися. Коли передує молитва, то працює не розумова піна, але освячений розум."
И следующие:
Закони, які вона (держава) приймає, спрямовані проти закону Бога.
Погано те, що навіть люди, які щось мають всередині себе, байдужіють і говорять: «Хіба я зможу змінити ситуацію?»
Мета у тому, щоб православно жити, а не православно говорити чи писати… щоб православно жити, треба трудитися.
У деяких випадках Бог втручається Сам і негайно, в інших випадках Він чекає і не вказує виходу відразу. Він очікує від людей терпіння, молитви і боротьби.
Однак тих, у кого є сатанинська гордість, Бог не торкається. Може здаватися, що ці люди процвітають, але яке це процвітання? Це чорне процвітання. І потім вони падають не просто вниз, а прямо в безодню.
Волати і гніватися від дійсного болю, коли кривдять інших – це «найправедніший гнів».
Можна дістати по мізках від Бога! Для твоє ж користі звичайно.
Щоб не робила людина, вона повинна це робити заради Бога. Якщо хтось діє з думкою, що Бог бачить його, спостерігає за ним, то надійне усе, щоб він не робив.
Настануть тяжкі часи. Треба ворушити мізками. Не чекайте, що вам будуть говорити все. Щось ви повинні й розуміти самі, не чекати, щоб вам про це говорили.
Сатана не йде до людей посередніх, він іде до подвижника: спокусити його і вивести його з ладу.
Бо те, у що перетворився світ, годиться лише для тих, хто живе у гріху. Тому люди розділяться.
У духовній боротьбі необхідно визначити «координати» слабких місць нашого характеру – наші недоліки – і після цього завдавати удари саме у ці місця.
Якщо людина не займається собою, то лукавий виконає цю роботу, і така людина буде займатися іншими.
Якщо весь час здавати аналізи і не лікуватися? Яка користь від того хворому? (Це про сповідь).
Якщо нема хороших духівників, то пустіють храми і наповнюються психіатричні лікарні, в’язниці, шпиталі.
Божевілля перейшло усі межі. Настала апостасія (відступлення) і зараз залишилося лише прийти «синові погибелі».
Знайте також, що справді людина віруюча, буде і відважною.
Той, у кого нема навіженої жилки, ні святим, ні героєм стати не може.
Помирати так помирати – давайте ж, принаймні, помремо як годиться!
І в нашу епоху є люди, які присвятили себе Богові (не обов’язково священики) й переживають небесні відчуття. Вони тримають зв'язок з ангелами, святими, навіть з Христом і Матір’ю Божою.
svitua.com.ua/svati_otci/12117-payisy-svyatogor...
И следующие:
Закони, які вона (держава) приймає, спрямовані проти закону Бога.
Погано те, що навіть люди, які щось мають всередині себе, байдужіють і говорять: «Хіба я зможу змінити ситуацію?»
Мета у тому, щоб православно жити, а не православно говорити чи писати… щоб православно жити, треба трудитися.
У деяких випадках Бог втручається Сам і негайно, в інших випадках Він чекає і не вказує виходу відразу. Він очікує від людей терпіння, молитви і боротьби.
Однак тих, у кого є сатанинська гордість, Бог не торкається. Може здаватися, що ці люди процвітають, але яке це процвітання? Це чорне процвітання. І потім вони падають не просто вниз, а прямо в безодню.
Волати і гніватися від дійсного болю, коли кривдять інших – це «найправедніший гнів».
Можна дістати по мізках від Бога! Для твоє ж користі звичайно.
Щоб не робила людина, вона повинна це робити заради Бога. Якщо хтось діє з думкою, що Бог бачить його, спостерігає за ним, то надійне усе, щоб він не робив.
Настануть тяжкі часи. Треба ворушити мізками. Не чекайте, що вам будуть говорити все. Щось ви повинні й розуміти самі, не чекати, щоб вам про це говорили.
Сатана не йде до людей посередніх, він іде до подвижника: спокусити його і вивести його з ладу.
Бо те, у що перетворився світ, годиться лише для тих, хто живе у гріху. Тому люди розділяться.
У духовній боротьбі необхідно визначити «координати» слабких місць нашого характеру – наші недоліки – і після цього завдавати удари саме у ці місця.
Якщо людина не займається собою, то лукавий виконає цю роботу, і така людина буде займатися іншими.
Якщо весь час здавати аналізи і не лікуватися? Яка користь від того хворому? (Це про сповідь).
Якщо нема хороших духівників, то пустіють храми і наповнюються психіатричні лікарні, в’язниці, шпиталі.
Божевілля перейшло усі межі. Настала апостасія (відступлення) і зараз залишилося лише прийти «синові погибелі».
Знайте також, що справді людина віруюча, буде і відважною.
Той, у кого нема навіженої жилки, ні святим, ні героєм стати не може.
Помирати так помирати – давайте ж, принаймні, помремо як годиться!
І в нашу епоху є люди, які присвятили себе Богові (не обов’язково священики) й переживають небесні відчуття. Вони тримають зв'язок з ангелами, святими, навіть з Христом і Матір’ю Божою.
svitua.com.ua/svati_otci/12117-payisy-svyatogor...