майданам присвячується...
Наснився мені сон страшний:
Постріли з автомата,
Тікають кияни за Псьол і за Дон,
Лавра гуде набатом.
Сон той неначе «Війна світів»,
Писана десь в Коломиї:
Князь Володимир дивився з горбів
Як горів його Київ.
Почуйте, люди з далеких місць!
Жорсткі, безвіснії люди!
Згадайте значення слова «Гість»,
Яке відоме усюди.
Бо через рік, а може і два
Сповняться Божі закони:
Лютих загарбників і ворогів
Чекають міцні кордони!
Із тим не сідай за спільний стіл,
Хто рушить тебе і руйнує,
Із тим, хто позаздрив твоїй красі,
Мій любий, чарівний Київ.